Гранітна крихта на могилу — найчастіше, чим засипають квітник після монтажу пам’ятника. Друга за популярністю відповідь: гранітна плитка. Обидва варіанти чорні, обидва з того самого каменю, обидва виглядають охайно в день монтажу. Різниця з’являється через рік, коли одне заросло, а друге ні, або коли після зливи на одному стоїть калюжа. Розповідаємо, що ми бачимо на кладовищах через кілька років після своїх же робіт.
Що таке крихта і скільки її треба
Крихта — це гранітний щебінь дрібної фракції: 5–10 мм для квітника, 10–20 мм для доріжок навколо (визначення й фракції є у Вікіпедії). Її сиплють шаром 3–5 см на геотекстиль, який не пропускає траву знизу. На квітник 100×50 см іде 20–25 кг крихти при шарі 4 см; на ділянку 2×1 м навколо пам’ятника близько 100 кг. Крихта буває чорна з габро, сіра, червона, біла мармурова; чорна найпрактичніша, бо на ній не видно пилу, а біла через два роки стає сірою.
Що таке плитка у квітнику
Гранітна плитка — це полірований або термооброблений камінь 20–30 мм завтовшки, укладений на бетонну основу з ухилом. У квітнику плитка означає, що землі всередині немає: це закритий квітник, про нього є окрема стаття про закритий і відкритий квітник. Плитка робить ділянку рівною і твердою, на неї ставлять вазу, лампадку, лавку. Про те, як плитка й бруківка кладуться навколо пам’ятника, розписано у статті про благоустрій.
Трава, листя, вода: хто виграє
Трава. Крихта на геотекстилі тримає траву два-три роки; далі в шарі пилу між камінцями проростає насіння з вітру, і раз на рік крихту треба перебрати або промити. Плитка трави не дає, крім швів, які затирають. Листя. З крихти листя збирають руками або граблями з широкими зубцями, і частина крихти йде разом із ним; з плитки листя змітають за хвилину. Вода. Крихта пропускає воду вниз, і калюж на ній не буває; плитка потребує ухилу й дренажу, інакше після дощу стоїть вода, а взимку лід. Ми кладемо плитку з ухилом 1–2 см на метр від пам’ятника, і це видно тільки рівнем.
Як виглядає через п’ять років
Крихта тьмяніє, частково розноситься взуттям, частково йде під землю, і раз на три-чотири роки її досипають; це недорого і робиться за годину. Плитка на добрій основі лежить рівно, але якщо основа зроблена тонко або без ухилу, плитка «іде хвилею» після кількох зим, і переробка коштує дорожче, ніж уся крихта разом. Тому плитка виправдана там, де фундамент і основа зроблені серйозно, як у статті про встановлення, а не поверх старого бетону невідомої якості.
Ціна і що з нею
Крихта дешевша в рази: камінь за вагою плюс геотекстиль і година роботи. Плитка це камінь за площею, полірування, укладання на бетон, затирання швів. Чисел тут не називаємо, бо вони залежать від розміру ділянки й породи; рахуємо за заміром і показуємо обидва варіанти поруч. Часто найкраще рішення змішане: плитка в закритому квітнику під вазу й лампадку, крихта на доріжці навколо. Так робимо на більшості ділянок, де родина хоче і твердо, і без калюж.
Як обрати
Хочете живі квіти або приїжджаєте часто — крихта на землі у відкритому квітнику. Приїжджаєте рідко, хочете «поставив і забув»: плитка з ухилом у закритому квітнику. Ділянка з поганим стоком або на схилі: крихта, вона пропускає воду. Бюджет обмежений: крихта, а плитку можна докласти через рік-два. Як доглядати за тим, що обрали, є у статті про догляд. Подивитися обидва варіанти на зразках можна в майстерні, домовитися через форму або месенджер.
Питання, які нам ставлять
Скільки крихти треба на квітник?
На квітник 100×50 см при шарі 4 см близько 20–25 кг. На ділянку 2×1 м навколо пам’ятника близько 100 кг. Рахуємо точно за заміром.
Чи росте трава крізь крихту?
Знизу ні, якщо під нею геотекстиль. Через два-три роки проростає насіння з вітру в шарі пилу; його знімає промивання або перебирання крихти раз на рік.
Що краще для ділянки, де стоїть вода?
Крихта: вона пропускає воду вниз і не тримає калюж. Плитка на такій ділянці потребує дренажу й ухилу, інакше взимку на ній лід.



